Відгук читача

Автор: Олена Чумаченко

Рівно тиждень тому я відвідала презентацію книги Анастасії Нікуліної «Сіль для моря, або Білий Кит», та, як вже я вже писала раніше, нова книга надто приваблива для затятих читачів, особливо форумних, тому мене мій примірник ще чекає на полицях книжкових магазинів чи сторінках інтернет сайтів. Але, мабуть на мене просто чекала зовсім інша історія – мабуть, настав її час, адже сама книга в абсолютному безчассі. «Дім, в котрому заблукав час...» нове творіння 3 сучасних молодих авторок Анастасії Нікуліної, Вікторії Гранецької та Марини Однорог здивувало та захопило.
Якщо чесно, то я очікувала з частини книжки з чітким поділом на авторство. Але дівчата пішли іншим шляхом і майстерно переплели свої думки в єдину цікаву історію про життя людини, міста, країни із годинниками, які зупинилися і вже ніколи не запрацюють... Чи може все таки?.. Хоча це краще дізнатися з першоджерел. Не типова романтична історія виринає на передній план і дає зрозуміти, що в справах кохання, та і взагалі у всіх сферах, час – це досить умовна величина і, насправді, не така вже й важлива. Головне – це цінувати миттєвості та людей, які оточують в дану щасливу хвилину життя.
Цікавими були згадки про межуючу з нами країну в частині зміни влади, а також події та зміна влади в нашій державі – досить впізнавано та чесно описано.
Абсолютно не сподобалося рішення авторів стосовно російськомовного персонажа Іллі. Чому його репліки були написані іноземною? Розраховуючи, що всі знають цю мову? А якби це був француз, то його текст також би подавався його рідною мовою? Впевнена, що тоді було б сказано, що він говорив французькою, але сам текст би йшов українською або хоча б був переклад внизу сторінки. І загалом за декілька років суцільного україномовного читання я зрозуміла, що мені складно дається до розуміння ця мова, я по декілька разів перечитувала репліки. Ну не сприймає мій мозок!) На щастя, відвик.
Без сумніву, улюбленим персонажем для мене став вгодований рудий кіт Грубас. Він як вусато-хвостатий янгол з'являється від першої хвилини зникнення часу і є вагомим персонажем протягом всієї оповіді. Хоча він і не є головним персонажем. Але не все так однозначно... 
Є ще надзвичайно багато талановито описаних та не пересічних персонажів, але краще безпосередньо читати книгу. Головне – це те, що історія читається легко, швидко, цікаво та захопливо. Насправді, надзвичайно хотілося дізнатися чим же завершиться цей закручений сюжет. Рекомендую для читання) Ну а «...кит...» до мене ще допливе. Поки бачу тільки його хвіст в блакитких просторах океану.


P.S. Прийшовши сьогодні на роботу, я побачила, що мій годинник на стіні в кабінеті зупинився. Магія літературного слова з мого рюкзака перенеслася в локальну, зупинка стрілок одного годинника, реальність. Не вірю у випадковість та збіг – історія прагне на волю, до читачів...

29.09.2017 р.

Оригінал публікації

 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.