Відгук читача

Автор: Карина Дробот

Вікторія Гранецька, Анастасія Нікуліна та Марина Однорог «Дім, у котрому заблукав час». Цю книгу я б радила прочитати кожному, як і багато інших. Я прочитала її за два дні... Вона змусила мене задуматися про невблаганність плину нашого життя, про його неповторність кожної миті, щаслива вона чи ні (вдруге вона не повториться!). Що б ми дійсно робили, якби зник час? Чи правильно ми його витрачаємо? Чи на те, що любимо, а може й ні (щодо мене , то 80% - нелюба мені справа, і лише 20% - що приносить задоволення, під час канікул все навпаки)

Час повернути НЕМОЖЛИВО! Ми проживаємо не свій час, ми в себе його забираємо, або ж хтось забирає його в нас....Не потрібно віддавати його екрану ноута чи компа, смартфону чи людям, що на це не заслуговують. В мені знов прокинувся філософ ... Можливо несправжній... зате МІЙ . Час пливе швидше , ніж ми думаємо. На старість років його не наздоженеш. Цінуйте свій час, своє життя, любіть його, проводьте свій час з тими,  кого любите, ну й звичайно насолоджуйтесь!!! Мить життя – неповторна! І моя також пробіжить, пропливе... Давно мене так не поглинала книга, особливо її персонаж – кіт Грубас, якому навіть зникнення часу не завадило бути задоволеним. У нього немає відліку, от би так і у нас, у людей, але... це практично неможливо і залежить від самої людини.

P.S. особисто для мене час асоціюється з горнятком чаю, його наповнюваність – життя особистості, його аромат і смак – учинки) Одне я знаю точно: час, витрачений на книгу, не є даремною тратою часу, навіть коли читаєш про час!!!

Оригінал публікації

 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.