ТІЛО ™

ТІЛО ™

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це моя друга книжка, над рукописом якої я працювала майже півтора року. Вона кардинально різниться від дебютного роману тематичним, змістовим та мовним наповненням, і в той же час має важливу спільну рису – стрімкий «карколомний» сюжет! Якщо це саме те, що сподобалося Вам у «Мантрі-омані», то хочу вірити, «ТІЛО™» теж стане цікавим для Вас у читанні. В цьому розділі Ви можете ознайомитися з анотацією до нової книжки, її першими сторінками, передмовою редактора і, звісно, відгуками й рецензіями, котрі надходитимуть від читачів та критиків.

Відгук читача

Автор: Тетяна Герун

Чотири роки тому я зайшла у «Клуб сімейного дозвілля», аби купити нову книжку. Що я тоді обрала – вже не пам'ятаю, проте вже на касі мою увагу привернула книжка із цікавою назвою «Тіло ТМ». Що це? Книга з фізіології? І тут роль зіграла обкладинка. Ні, це щось інше. І коли я взяла її до рук, прочитала анотацію і зрозуміла, що це варто прочитати. Для мене книга стала відкриттям. Я б навіть сказала книгою-сенсацією, бо нічого подібного я й близько не читала.

Відгук читача

Автор: Шалена мамця

Давно я не розповідала про прочитані книги. Якось не було чи то бажання, чи таки бажання. Але остання, яку я прочитала, просто не йде з голови. Я не могла відірватись дві доби, поки не дочитала. Тому я просто мушу про неї розповісти. Це роман Вікторії Гранецької «Тіло ТМ». Я очікувала, що це буде щось з елементами «ню» і такого іншого, бо ж сама назва до того змушує. Але помилилась. Звичайно, там було і кохання і зайняття коханням, та головне зовсім інше.

ЧИТАЙ УКРАЇНСЬКЕ / Вікторія Гранецька (книжковий огляд)

Автор: Яна Лозинська

Дбай про душу!

Рецензія

Фентезі – це не вільний лет химерично-вигадливої думки (куди хочу, туди й подамся), це – передусім розмаєне припущення: так може статися за тих чи тих умов. Ядро задуму – протиставлення несумісних етноментальних світів, що перебувають не лише на різних етапах розвитку, а й розвиваються за своїми природними законами: з одного боку – Україна з її одвічною чумацькою замріяністю, різновекторністю, залишками елементів колоніальної свідомості, неспроможністю об’єднатися в єдиний національний організм, а ще – прапредківськими надприродними можливостями окремих обраних осіб – з одного боку, і – світу прагматиків, де сотнями літ укорінювалося раціональне начало, зведене зрештою до абсолюту, що творить у соціумі незбагненно пекельні умови – з іншого.

Андрій Півень: «Перша думка після прочитаного: ось це б було кіно»

Відгук читача

Бувають книжки - гойдалки, це коли монотонне плетиво письменника затягує все глибше до підсвідомості-прірви. Прокинувшись, читач розуміє, що пам'ять зіграла жарт, залишила незрозумілі шматки сюжету. Але є твори - вибухи. Це ті твори, які крадуть у читача ніч, а Морфей, махнувши рукою, біжить до сусіда, який без задніх ніг спить. А що йому робити біля читача, який не потребує Морфеевих роликів-сновидінь? Такою книжкою-вибухом став для мене твір Вікторії Гранецької «Тіло ТМ».

Віоліна Ситнік: «Аж не віриться, що ця книжка належить перу такої тендітної і вродливої жінки»

Відгук читача

Люди завжди прагнули якомога довше продовжити собі життя. В погоні за вічною молодістю чого лишень вони не вигадали – пластичні операції, уколи, що омолоджують, різноманітні виснажливі дієти й подібне… Більшість із цього арсеналу засобів ще й або вимагає величезних коштів, або є болісними. Однак струнке молоде тіло є тим вагомим аргументом, заради чого люди терплять всілякі маніпуляції. Вікторія Гранецька у своєму романі «Тіло ТМ» створила таку собі антиутопію: за чималеньку суму в 2053 р. можна не тільки стати молодшим і привабливішим, а й повністю змінити стать, одного разу прокинувшись у заздалегідь обраному тілі.

Полювання на ірреальність

Джерело: «Літературна Україна» № 13 (5592) від 26 березня 2015 року

Тема торгівлі душами пронизує роман Вікторії Гранецької «ТІЛО™» (2013). Відразу зауважимо, що цей твір стоїть дещо осібно й відрізняється від проаналізованих раніше творів. Це роман-антиутопія. Як і в «Мантрі-омані», попередній книжці, в «ТІЛІ™» авторка вдається до захопливого, карколомного сюжету й улюбленого «змішування жанрів» – тож текст має ознаки горора й трилера.

Тіло як вихідний код і сюжетотворчий елемент у сучасній українській прозі

Автор: Тетяна Белімова

У сучасній українській прозі, на розвиток якої усе вагоміший вплив чинить масова культура з її виробленим еталоном тілесності, проблема тіла, його вписування у текстовий масив і рецепція читачем набуває нової актуальності. Проблема тіла в українській літературі була об’єктом студій В.Агеєвої, Т.Гундорової, О.Забужко, Н.Зборовської переважно крізь призму феміністичної критики. Сучасний літературний процес у його прозових вимірах майже не був об’єктом досліджень з кута бачення тіла і тілесності як таких (актуальною є стаття Т.Гундорової [2]), що впливають на формування тексту твору. З огляду на це, цікаво буде простежити, яким чином ці художні категорії функціонують у творах сучасної української прози, зокрема, у романах Люко Дашвар «На запах м’яса» (2013), В.Гранецької «Тіло тм» (2013), А.Процайла «Привид безрукого ката» (2014).

Українська міфологія і фентезі

Джерело: журнал «Світ фентезі» № 7-8 (липень-серпень 2014 р.)

У цьому романі, на відміну від інших, фентезійні елементи існують лише для моделювання ситуації та розкриття психології персонажів. Вікторія Гранецька подібно до Джорджа Мартіна використовує надприродне як засіб, а не як мету. В романі всі деталі надприродного змінюються відповідно до бажань автора і потреби створення ситуації.

Лілія Чорна: «Це справді повноцінний роман»

Відгук читача

Один молодий український письменник нещодавно почав себе позиціонувати «принцом жахів». При всій моїй симпатії до нього - не йому бути українським Стівеном Кінгом, бо справжньою «принцесою жахів» української літератури може, по праву, бути Вікторія Гранецька. Беручи її книгу – «Тіло ТМ» до рук, я навіть не сподівалася, що така тендітна молода дівчина може так безсоромно витягати на поверхню всі людські страхи і жахи...