Артем Острожинський: «На цю книжку я чекав уже досить давно»

Відгук читача

Ще восени минулого року мене заінтригувала Мирослава Замойська: коли ми під час нашої зустрічі повели розмову про сучасну літературу, вона натякнула, що наступна книга Вікторії Гранецької буде на порядок вищою, ніж «Мантра-омана».

Головний герой справив дуже сильне враження, а сам роман спонукав до цікавих міркувань. Вікторія Гранецька написала дещо надзвичайне! «Інтелект авторки за активної допомоги невичерпної фантазії «сконструював» такий димний коктейль, споживання якого загрожує стопором або «зависанням» на кілька діб» – написала у передмові до роману Ольга Хвостова. «ТІЛО™» у мене (як і у авторки, про що я дізнався вже за кілька днів після прочитання роману) асоціюється саме з коктейлем, в якому чудово поєднано різноманітні, часом навіть суперечливі складові. Тут – несподівані події й сюжетні повороти, дивно переплетені людські долі, яскраві характери.

Роман здивував багатством зачеплених тем і порушених проблем. Читаючи «ТІЛО™», я згадував численні історії про вампірів, оповіді Стівена Кінга, трилогію «Голодні ігри» Сюзанни Колінз, «Гостю» Стефані Маєр, «Тепло наших тіл» Айзека Маріона, «Зворотний бік світла» Дари Корній… Деякі теми й деталі, які є там, присутні й тут – у своєрідному вигляді. Пригадую, як Mіла Іванцова казала щодо літературної творчості: «Ми всі пишемо про одне й те саме. Написати щось нове зараз дуже важко, тому не важливо що, а важливо хто і як». Вікторія Гранецька вдало й по-особливому поєднала в цілісну історію чимало різних ідей, причому важко однозначно сказати, яка ж із них є провідною. Саме це, як на мене, робить книгу такою унікальною. І для себе я ставлю її на одній полиці поруч із вищезгаданими.

Ця історія, поки її читав, неодноразово викликала раптові й кардинальні переміни емоцій. Такі американські гірки мені направду сподобались. Тут, мов у театрі, постійно міняються маски. Як і в житті, одне зненацька стає іншим, протилежним. Холод спалахує вогнем, а в темряві з’являється світло. Це й не дивно, адже… «Хіба ж може бути добро без зла? Вони завше крокують разом, тримаючись за руки, і часом одне стискає занадто сильно руку іншому».

Оригінал статті

 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.