Оксамитка Блажевська: «Це було жахливо»

Відгук читача

Прочитала цю книжку ще місяць тому, але тільки зараз пишу про неї, бо ця книга зовсім не така проста, щоб її читати швидко, тим більше одразу ж після прочитання швиденько писати про неї якийсь відгук. Взагалі не думала, що буду читати цю книжку, першої книги коронаційної лауреатки Вікторії Гранецької «Мантра-омана» не читала, бо та книжка так і не потрапила мені до рук, хоча читала багато рецензій, які то хвалили, то ганьбили книжку. Я не можу нічого казати, бо таки ще не читала, а нову книгу якось захотілося почитати.

Попросила її у своєї колеги, яка на «Країні мрій» поставила три питання Гранецькій і виграла цю книжку. Колега трошки збентежилась, адже сама не читала, і я оце нібито забираю у неї першість прочитання цієї книжки. Тому обгорнула обкладинку газетою. Я видихнула з полегшенням, адже зображення на обкладинці не дуже привабливе, і коли я буду читати книжку у поїзді, люди будуть сахатися мене. Натомість на газеті – там, де мала б бути жахаюча обкладинка, красувалося обличчя Ангели Меркель.

Ну от, почала я її читати. Книжка захоплює, втягує у свій коловорот, але після прочитання я сказала три слова: «Це було жахливо», бо сприйняла все, що описано, надто близько до серця і до голови. На обкладинці книжки так і написано – для людей з сильними нервами, для тих, хто хоче полоскотати свої нерви. Але я все одно читала і читала, хоча, якщо книжка мені не подобається і не йде, я її інколи не дочитую до кінця, а тут хотілося дізнатись, чим все закінчиться, що буде далі, як все розкрутиться. Було лячно, оскільки читала це все увечері і вночі, читала кілька днів, а дочитувала однієї ночі, не спавши цілу ніч – спати хотілося, але не могла заснути, тому читала-читала-читала і дочитала о 7 ранку, пішла випила заспокійливого, заснула і мені снилися кошмари. Отак книжка може не давати спати і впливати. Подібне щось колись було з книжкою «Гонихмарник» Дари Корній – тоді, коли читала книжку, Гонихмарник у снах мчався за мною. З «ТІЛО™» було трошечки по-іншому, бо мене реально трусило ще день, я не могла нормально заснути, згадувала страшні миті перегляду «Твін Піксу» у дитинстві, «Моторошні історії біля вогнища»…

Розказала про свої враження колезі, яка одразу ж сказала: «Я точно прочитаю цю книгу!», а зараз розкажу про те, чому я таки взяла прочитати цю книгу: хотілося пізнати автора через його твір. Коли я зустріла Вікторію Гранецьку на презентації у Києві, як почула, що вона не розуміє, що є такого страшного у її романі, а ще розказала багато цікавого про нього, мене попустило. Як сказала Вікторія, життя продовжується і воно прекрасне.

І справді, я просто так сприйняла цю історію, вона примусила мене багато чого згадати, переосмислити, відчути. І це справді були «американські гірки», як висловилась Оля Хвостова. Просто я ще не ніколи на них не каталась, тому й не знала, які це відчуття. Коли читаєш любовний роман чи детектив, ти вже налаштовуєш себе на певний настрій, а тут було страшно… і неймовірно цікаво. Хоча я справді колись читала подібний моторошний твір – це був роман Андрія Кокотюхи «Нейтральна територія», але то вже було давно.

Як бачите, відгуку по тексту не вийшло, лише емоції з приводу прочитання книги. Але я тепер знаю, що це таке і з чим його їдять. Хочу ще додати, що містичність і моторошність у цій книзі – лише мішура, бо це те, як сприймає навколишню дійсність головний герой Юрій. Але є можливість відчути себе на його місці і на місці ще багатьох героїв цієї незвичайної книжки, уявити себе в іншому тілі і відчути, що це таке – вмирати, щоб воскреснути в іншому тілі. А головне питання, що піднімає ця книга – хто ми є: тіло чи душа? Але готова відповідь не дається – кожен читач має сам вирішити, що для нього ліпше, або й зовсім не вирішувати, бо навіщо це йому здалося? Не знаю, чи хочу читати продовження цієї історії, але факт залишається фактом: роман закінчується реченням «Все тільки починалося», адже кінець – це і є початок, чи не так?

Оригінал статті

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.