Діалоги

Дуже люблю спілкуватися з цікавими людьми та щоразу дізнаватися від них щось нове! Тож у цьому розділі зібрано мої інтерв’ю з письменниками, науковцями, мандрівниками, громадськими діячами та іншими непересічними особистостями, які творять наш культурно-мистецький простір. 

Леся Мудрак: «Ми – європейська нація!»

Фото зі сторінки Facebook

Леся Мудрак, мабуть, найдивовижніша персона українського літературного бомонду. Талановита поетка з яскравими акторськими здібностями, саме вона перша (і наразі єдина!) написала й захистила кандидатську дисертацію з еротичної лірики, принесла Україні перемогу Всесвітнього поетичного фестивалю «Дні Наїма» й стала ініціаторкою перетворення звичайних літературних читань у феєричні театралізовані шоу за участю музикантів і танцівників. Не зосталася осторонь і Євромайдану, що збурив, підняв та об'єднав нашу країну. Про поетичну творчість, мистецькі перформенси та громадянську позицію я й вирішила поговорити з Лесею Мудрак.

Жанна Куява: «Уміння віддано любити – моя найбільша від Бога нагорода»

Фото зі сторінки Facebook

Мабуть, немає у літературному середовищі людини, яка б не чула про Жанну Куяву – молоду київську журналістку, що є завсідницею чи не всіх культурно-мистецьких заходів столиці, а також авторкою щирих, справжніх, емоційно заряджених рецензій на книжки (після її аналізу завжди хочеться прочитати ту чи іншу книгу). Тож було б дивно, якби сама Жанна не прийшла зрештою до того, аби писати романи. Про те, чи легкий шлях із журналістики в літературу, звідки беруться неймовірні життєві історії для книжок, про що мріє сама авторка зворушливих романів та багато-багато іншого я вирішила спитати в Жанни у дружній розмові. Вийшло отаке цікавезне інтерв’ю!

Тіна Гальянова: «Цей роман повністю мене поглинув»

Фото зі сторінки Facebook

Молода вінницька поетеса й письменниця Тіна Гальянова вже має чимало літературних досягнень. У її творчому доробку – три виданих поетичних збірки та повість у новелах «Химеросховище», серед списку нагород – літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2010 р.), Міжнародна україно-німецька премія ім. Олеся Гончара (2012 р.). Не вперше її ім'я звучить і на церемонії нагородження «Коронації слова». Минулого року Тіна отримала диплом за пісенну лірику, а цьогоріч знову приємно здивувала всіх – її прозовий твір «Ходіння Туди й Назад» увійшов до десятки фіналістів королівської номінації «Романи»! Саме про цей містично-фантастичний роман я й попросила Тіну Гальянову розповісти в сьогоднішньому інтерв’ю.

Іван Патриляк: «Намагаюся руйнувати міфи про український визвольний рух»

Фото: Вікторія Гранецька

Іван Патриляк – знаний у столичних колах науковець, доктор історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, директор музею історії при університеті, автор численних наукових праць та навчальних посібників. Нещодавно він презентував широкому загалу свою нову книгу «Перемога або смерть: український визвольний рух у 1939-1960-х рр.», і це є перша в Україні науково-популярна комплексна історія визвольного руху від початку Другої світової війни до 60-х років. Саме про цю книгу, а також інші аспекти з життя відомого історика читайте в ексклюзивному інтерв’ю.

Вадим Доля: «Веду і пропагую здоровий спосіб життя»

Фото зі сторінки Facebook

Мабуть, кожен хоча б краєм вуха, але чув про Бойовий гопак – офіційно визнаний український національний вид бойового мистецтва. І вже, напевне, немає людини, яка не відчула б захвату, споглядаючи яскраві, видовищні козацькі поєдинки. А між іншим, Бойовий гопак – то не лише показові виступи чоловіків у вишитих сорочках та шароварах, а й шлях до фізичного здоров'я й духовної гармонії. А півтора роки тому можливість долучитися до нього отримали й вінничани, адже в нашому місті відкрилася школа Бойового гопака. Тому мій сьогоднішній співрозмовник – Вадим Дмитрович Доля, тренер та голова Вінницького осередку Міжнародної федерації Бойового гопака.

Анна Хома: «На все свій час»

Фото: Вікторія Гранецька

Минулого вівторка до нашої Книгарні «Є» завітала Анна Хома – молода талановита письменниця зі Львова. Анна презентувала вінницьким читачам одразу дві свої книги – перевидання відзначеного в 2001 році «Коронацією слова» роману «Репетитор» та нещодавно видану «Заметіль», котра теж свого часу отримала почесний диплом цього літературного конкурсу і вперше презентувалася на львівському «Форумі видавців-2012». Вінницька презентація, модерована Наталкою Доляк, минула весело і жваво, читачі ставили письменниці безліч запитань. По тому ми вирушили з Анною на каву і з нашої розмови вийшло ще одне цікаве інтерв’ю.

Люко Дашвар: «Писала і пишу про те, що для мене є важливим»

Фото: Вікторія Гранецька

Тривалий час досить складно було уявити, що українська книжка може стати бестселером. Аж доки в 2007 році не з’явився загадковий автор на ім’я Люко Дашвар та його дебютний роман «Село не люди». З того часу кожен новий твір цього автора викликає незмінний читацький ажіотаж та захоплення. Згодом з’ясувалося, що під екзотичним псевдонімом Люко Дашвар пише жінка з красивим ім’ям Ірина. А 24 квітня письменниця нарешті завітала з презентацією й до Вінниці, де численні шанувальники її прози мали нагоду поспілкуватися особисто і відчути її неймовірно позитивну енергетику. Про життєві пріоритети, літературну творчість та відпочинок читайте в ексклюзивному інтерв’ю з улюбленицею українських читачів Люко Дашвар/Іриною Черновою.

Наталка Доляк: «Після перемоги на «Коронації слова» спала зі статуеткою»

Фото зі сторінки Facebook

Цьогорічна «Коронація слова» принесла довгоочікувані нагороди багатьом молодим й знаним українським авторам. Надзвичайно приємно, що серед відзначених знову виявилась талановита вінницька письменниця й драматург Наталка Доляк. Цього разу вінничанка перевершила сама себе, отримавши друге місце в номінації «Кіносценарії» за твір «Біженка» та одразу четверте й десяте у королівській номінації «Романи» за рукописи «Гастарбайтерки, або Берлінський джайв» і «Реф’юджі». Наталка – неймовірно творча й харизматична особистість, чудова приязна людина, тож наше інтерв’ю з нею вийшло цікавим, несподіваним, емоційно сильним та насиченим:)

Христина Лукащук: «Все навколо дихає, пульсує, випромінює еротизм»

Фото зі сторінки Facebook

Вона – професійний архітектор й успішна галеристка. Корінна львів’янка, яка мріє про навколосвітню подорож. Вродлива самодостатня жінка, що знається на екзотичних стравах і може провести майстер-клас з приготування суші. А ще –надзвичайно талановита й абсолютно несхожа на інших українська письменниця. Йдеться, звісно ж, про Христину Лукащук – авторку витонченої еротично-психологічної прози.

Валерій Верховський: «Українці жили б набагато краще і без нафти, і без газу, якби кожен просто робив свою справу»

Фото: Ігор Бойченко

З Валерієм Верховським – кримським письменником-фантастом я познайомилася під час творчої зустрічі-дебатів у Херсоні. Того ж таки дня отримала від автора в подарунок його книгу «Ера електрики» (з автографом) й одразу ж узялася до читання. Збірка вразила розмаїттям ідей та доброю авторською мовою, проте не раз я зупиняла себе на думці, що от, оповідання прочитане, а бажання знаходитись в оточенні його героїв так швидко не минає. Саме із цим питанням-побажанням (користаючись особистим знайомством:) звернулася до Валерія Верховського. Вийшло ексклюзивне інтерв’ю, яке наразі пропоную вашій увазі.