Ірен Роздобудько: «Рецепт щастя – любити себе менше, ніж того, кого ти любиш»

Фото: Вікторія Гранецька

21 жовтня вінницькі шанувальники творчості письменниці Ірен Роздобудько та барда Ігора Жука отримали довгоочікуваний подарунок – до місцевої Книгарні «Є» з презентацією цьогорічних новинок нарешті завітало це відоме творче подружжя. Про секрети літературної кухні, жіночої краси та сімейного щастя читайте в ексклюзивному інтерв’ю з Ірен Роздобудько.

 Пані Ірен, ваша нова книжка інтригує читача не лише новими героями, новими горизонтами, але й незвичною назвою – «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю». Розкажіть, будь ласка, звідки прийшла така цікава ідея. Як взагалі ви обираєте назви для своїх книжок?

– Найсмішніше те, що якраз назва надходить в ПЕРШУ чергу! Це, певно, виглядає досить дивним, але спочатку виникає назва і... останнє речення майбутнього роману. А потім я вже починаю думати – що все це означає. Так було і з цим романом. А вже потім я почала міркувати – хто, що і про кого ЗНАЄ. І виникла така собі стара хазяйка котеджу фрау Шульце, яка все про всіх знає. А вже, коли почався писатися текст, виявилось, що цей вираз став рефреном і для решти героїв. Адже всі вони знають про себе і про своє існування в чужій країні правду, тільки бояться вимовити її вголос. Тому цей рефрен виникає чи не у кожного учасника подій, про які йдеться. Тому у мене майже ніколи не виникає проблем із назвами – вони приходять самі і змушують мене добре поміркувати над ними. Сторінок на 150... Поки міркую – пишу... ))))

– Окрім того, що пишете художню прозу, ви ще й сценарист, викладач і головний редактор журналу «Караван історій». Що вважаєте найбільш пріоритетним у своєму житті? Як вам вдається все встигати? Чи знаходите час для відпочинку, подорожей?

 Дуже важко зробити вибір. Адже у мене все пріоритетне. Тільки ці пріоритети у мене мають суворий розподіл – і жоден не переходить межу іншого. Мабуть тому все і встигається – якось саме по собі. Коли я на роботі – відступає все, що стосується писання книжок, коли увечері пишу книжку – забуваю, де і ким я працюю, коли йду до студентів – нічого крім них для мене не існує. Так, до речі, і з домашніми справами. Якби не було в моїй голові такого суворого розподілу, я б давно збожеволіла і... нічого не встигла б.  А від відпочинку я... втомлююсь. Для мене відпочинок – це зміна сфер діяльності.  Тому я вишиваю, малюю, пишу, а також – готую, прибираю і т.п. з неймовірною швидкістю. Якщо виходити з того, що така зміна діяльності є відпочинком, то можна сказати, що я цілими днями байдикую. В своє задоволення. А потім із здивуванням бачу «наслідки» такого байдикування. А секрет про час такий: він сам тебе знаходить, якщо ти займаєшся тим, що тобі призначено і... марнується, тече крізь пальці, якщо ти не на своєму місці. Це досить простий рецепт для перевірки себе і свого призначення.       

 Одна моя знайома, побачивши вас на львівському Форумі, вигукнула: «Яка ж вона красуня!» Тож не буде перебільшенням сказати, що для шанувальників вашої творчості ви не лише автор захоплюючих романів, але й еталон чарівності, вишуканості та стилю. Як вам вдається завжди так гарно виглядати? Мабуть, існує особливий жіночий секрет краси від Ірен Роздобудько?

– Мабуть, ця ваша знайома – просто моя читачка. Адже і для мене всі мої читачі – це люди з особливими очима, світлі і без каменю в кишені. Мабуть, вони б мене сприйняли, якби я була і крокодилом. Це така магія взаєморозуміння. А я ніяким еталоном бути не можу:  зарядку не роблю, п'ю багато кави, їм на ніч, до перукарні не ходжу, жодного разу в житті не робила професійний манікюр (!),  сукні одягаю тільки під страхом розстрілу чи по необхідності, ненавиджу дорогі речі і не знаюся на парфумах. Але секретів у мене повно. Ось один з них: ніколи, навіть в найгірші, найтяжчі часи життя, не вважати себе нещасною – як би страшно, тяжко і боляче не було.  

 Ваш чоловік теж відома людина і талановита творча особистість. Кажуть, творчим людям зазвичай важко жити під одним дахом, але, дивлячись на вас, розумієш, що трапляються щасливі винятки з цього правила. Розкажіть, як ви познайомилися? Хто першим освідчився? Яким є ваш рецепт сімейного щастя?

– Я давно чула пісні Ігоря по радіо і вони мені дуже подобалися. А він ніколи не читав моїх книжок, але чув прізвище. Познайомились ми випадково завдяки спільній подрузі. Мені тоді потрібні були деякі фільми – я до неї звернулася,  а вона сказала, що має товарища, в якого ті фільми можна переписати.  Я сказала, що такий варіант мене не влаштовує. Але коли вона назвала ім'я того товарища, я звісно, погодилась піти до нього «по фільми».  Пішла – і досі не вийшла.  Ніхто з нас ні в чому не був першим – все сталося швидко, одночасно, миттєво, без зайвих слів і довгих придивлянь. Саме так, як я люблю писати в своїх книжках. Тільки тоді я не знала, що так дійсно буває. Рецепт щастя? Любити себе менше, ніж того, кого ти любиш...    

 Ви написали понад двадцять книжок для дорослих та дітей. І кожна з них знайшла шлях до серця читача. Що б ви порадили письменникам-початківцям, які тільки починають літературну кар’єру?

– Це найскладніше запитання...  Я не думаю, що маю право давати поради іншим, навіть молодим.  А ось і порада спонтанно виникла: не слухатись нічиїх порад!

Розмову провела Вікторія Гранецька

25.10.2011

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.