Лілія Чорна: «Cимпатичний треш для любителів «чорнухи»

Відгук читача

До книги Вікторії Гранецької «Мантра-омана» я підходила дуже довго, може, з часу її виходу, бо ж стежу за усіма новинками. Але, на щастя, прочитала її лише після «ТІЛО™», другого, значно сильнішого роману письменниці. Таким чином я відчула не розчарування, а скоріше змогла простежити еволюцію авторки.

«Мантра-омана» виразно «перший» роман. Яскравий, нахабний, але кутастий і незграбний, немов підліток. Відчутна і нерівність тексту, і провисання якихось сюжетних ліній, і певна гротесковість неправдоподібність усієї історії. Бурхлива фантазія авторки мчить стрімко, але часом пригальмовує на відверто банальних сценах.

Також відверто дратує стиль оповіді: не від «я», чи третьої особи, а через «ти». Це може бути хороший експеримент, але як експеримент доцільний лише у коротких формах, коли читач не встигає стомитися від відверто незручної форми оповіді.

Але попри відчутні недоліки я відверто симпатизую авторці і її роману:

По-перше, це хороший продукт жанру. Інколи хочеться чогось «такого». Мене після нещодавного перечитання роману із виразно позитивною героїнею (мого ахах), а також «Червоної зони» про хлопчика без яєць, тягнуло на щось «солоненьке», стервозне. Є все-таки у психіці людей така потреба, що змушує читати Стівена Кінга і дивитися серіали про зомбі.

Цю специфіку має враховувати потенційний читач: слабкодухим і орієнтованим на «позитив» - варто обирати собі щось у стилі якихось «теплих історій».

По-друге, мені подобається фантазія авторки. Вона справді уміє розгорнути стрімкий сюжет і закрутити його у несподівану сторону.

По-третє, я схвалюю «мовну політику» письменниці. Це хороша легка мова з філософським ставленням до лайки. Але не аж такого, як у Ірени Карпи, коли після прочитання тексту ще півдня  замість «обридливої причіпливої мелодії» слухаєш у своїй голові уривки «русского могучєго».

Про що ж історія? Жила-була прекрасна блондинка Єва (Євпраксія) і всі навколо вважали її аморальним стервом. Брендований одяг, маленька машинка, некоханий «папік» і випадковий секс із незнайомцями. Але одного разу вона прокинулася із страхом заснути знову... І що було страшніше: таємничий Ловець снів, чи її власне минуле - ось це має з'ясувати читач.

Оригінал статті

 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.