Відгук читача

Автор: Nina_M

У цьому романі намішано багато чого вже давно відомого й прожитого/перечитаного: тут вам і історія Ромео та Джульєтти (авторка навіть залишає ім’я героя без змін), і Попелюшка з Принцом, і «життя після життя», і давно забуте прагнення людини «вибитися в люди», обігране з різних сторін (талант vs секс), а ще такі рідні й зрозумілі багатьом реалії 90-х, коли вже хотілося чогось крутого, надивившись перших безсмертних «Твін Пікс» і «Санта Барбари», але з/плати вистачало хіба на жуйки «Love is…».

Вона справді кохала його, а він – її. Вона й справді була самовпевненим стервом, як написано в анотації, але він примусив її дивитися на світ інакше – з висоти 50 поверхів, з денця очей, з картини. Чому ж так багато в чому оточуючі вважають себе досвідченішими й краще знають, як краще нам жити? І чому ми самі собі не дозволяємо бути щасливими? Ця історія розказана начебто від імені головної героїні, але з такою самоіронією, з таким цинізмом, що й справді починаєш вірити у вічне кохання й захисні реакції організму/мозку на всякий непотріб та стреси.

Дуже оманлива й справді провокаційна книга. Містична, проте, як на мене, у ній більше справжнього, чесного й повсякденного нашого життя, аніж в «милі», яке спливає екранами наших телевізорів. Я справді не очікувала, що мені настільки сподобається книжка невідомої мені авторки, але ж «Коронація слова», та ще й майже десятиліття тому – це ознака якості. 

Оригінал публікації

 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.