Юлія Юліна: «У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради»

Джерело: «Буквоїд»

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає журналістка, літераторка Юлія Юліна.

- Нині стало популярним брати із собою на відпочинок електронні книжки: вони маленькі, зручні і вміщають у собі безліч інформації, починаючи з карт місцевості та довідників і закінчуючи шедеврами літературної творчості. У цьому плані я - консерватор, надаю перевагу паперовій версії художніх творів. Книжка, яка пахне фарбою, сторінки якої перегортаються із характерним шурхотом, пробуджує в мене більший інтерес до читання, ніж сучасне диво техніки.

Отже, цього року я взяла із собою на море роман Вікторії Гранецької «Мантра-омана». Твір має обрамлення - пролог та епілог, які дублюють одне одного. Пролог - це кульмінація, яка налаштовує читачів на сприйняття, а далі перед нами поступово розгортається історія дівчини, яка спочатку викликає антипатію, а пізніше - щире співчуття.

Кожен розділ книги має назву і ділиться на невеличкі пронумеровані підрозділи. Авторка веде свою оповідь у різних тональностях: то зосереджено-серйозній, то насмішкувато-іронічній, то зворушено-співчутливій. Сюжет - нелінійний: письменниця водить читача лабіринтами, все більше закручуючи історію і додаючи сюжетові гостроти, динаміки та експресії.

На початку роману перед нами постає образ дівчини, що має репутацію самовпевненої, самозакоханої, егоїстичної білявки, яка, здавалося б, має у своєму житті все: добре оплачувану роботу, житло, машину, дорогий дизайнерський одяг, хороший секс... але не має кохання. І поступово виявляється, що саме втрата справжнього кохання робить її такою. Тільки тоді, коли коханий містичним чином, з потойбічного світу, нагадав про себе, головна героїня починає осмислювати своє життя. І згадує все: як вперше покохала чоловіка, як була з ним щасливою, як була собою, справжньою... і як втратила себе разом зі смертю коханого, яку її власний мозок волів стерти з пам´яті. Усвідомивши першопричини свого нинішнього способу буття, дівчина вирішує почати все спочатку і спробувати щось змінити. Вона стає іншою. Але перед цим мусить впустити у своє життя почуття, в тому числі нестерпне почуття болю, як фізичного, так і роками приховуваного, приспаного душевного болю.

Авторка підводить читачів до висновку: кохання може перемогти і змінити все, відродити людину, дати їй невидимі руки й ноги, очі, вдихнути в її легені життя. Будь-які обставини потрібно приймати гідно і завжди залишатися собою. Біль неможливо замаскувати чи проігнорувати - його можна тільки перемогти, у чесному двобої.

У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради. Смаки в людей різні, тому й жанр кожен обирає для себе сам. Серед жіночих романів, окрім  вищеописаної книги Вікторії Гранецької, можу відзначити також романи Міли Іванцової та Люко Дашвар. Твори цих авторів написані простою, зрозумілою мовою, насичені глибоким психологізмом та емоційністю. А втім, хто ж, як не жінка, може краще написати про жіночу долю?!..

Оригінал статті

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.