Чи потрібно боротися з інтернет-піратством

Газета «20 хвилин» від 6 липня 2013 року

Авторські права в інтернеті нерідко порушують. Крадуть абсолютно все: авторські фотографії, музику, тексти та інше. Тому через певний час настає момент, коли автор виявляє власний твір, уже підписаний чужим ім'ям. Що ж робити в подібних ситуаціях?

Найчастіше власники інтернет-ресурсів не вважають, що безкоштовне розповсюдження чужих творів є порушенням авторських прав, так як це достатньою мірою сприяє популяризації творів автора. Якщо ви не подбали про збереження доказів, які вказують на ваше авторство, то захистити свої права інтелектуальної власності буде вкрай складно.

Найчастіше на сайтах в інтернеті публікують чужі твори з наданням до них відкритого доступу. Тож будь-хто може копіювати ваші фото, аудіо та тексти. Але якщо ви опублікували їх першими та зазначили при публікації, що не дозволяєте використовувати ваш унікальний контент, то можна звернутися до власників сайтів, що його публікують, і попросити їх видалити вашу авторську працю.

Що робити, щоб довести авторство

Якщо ж, незважаючи на попередження про авторство, або використані технічні засоби, контент все ж був скопійований і розміщений на іншому веб-ресурсі, то перше, що потрібно зробити, це написати лист порушнику з проханням прибрати контент з веб-ресурсу, або ж вказати ім'я автора. Незважаючи на простоту цього способу, він спрацьовує в більшості випадків.

- Переконливий лист - претензія порушнику, - коментує юрист Вадим Ховрахівський. - У подібному листі автору слід більш детально описати характер правопорушення і послатися на відповідні норми закону. Дієвість цього способу трохи вища, ніж у першого способу, якщо застосовувати його в першу чергу, тобто замість просто листа написати відразу претензію. Але якщо порушник не відреагував на просте прохання, то і повторне, більш переконливе, прохання його навряд чи напоумить.

Далі, за словами юриста, потрібно звертатися до реєстратора, або адміністратора домену, на якому розміщений веб-ресурс порушника. Це досить дієвий спосіб, однак автору необхідно надати неспростовні докази свого авторства. І якщо уже нічого не допомагає, звертатися до суду. 

Максим Беккер (19)

програміст

- Боротися з комп'ютерним або інтернет-піратством абсолютно безглуздо, видаляючи ресурс зі своїх сайтів, власники тільки втрачають свою аудиторію, а люди в свою чергу йдуть на інший сайт. Закривати сайти теж марно, ви закриєте один сайт, а відкриється ще п’ять схожих.

Видаляти, закривати або блокувати - це не ті методи, якими потрібно користуватися для запобігання піратству або для його припинення. Легше брати плату за користування інтернетом і ресурсами, якими ми користуємося. Можна було б брати невелику плату в розмірі, наприклад, п’яти гривень, адже інтернетом користується майже кожен. Таким чином вийде інтернет-бюджет і ці гроші будуть сплачуватись тим, хто виставляє свої авторські ліцензовані ресурси. У підсумку - автор отримав оплату, а користувач - ресурс.

Денис Донський (21)

фотограф

- Інтернет-піратство - одна з найактуальніших тем, обговорюваних по всьому світу. Одні кажуть, що інтерне-піратство треба скасувати, так як звукозаписні компанії, кіноіндустрія та автори пропускають повз свого гаманця колосальний прибуток. Інші ж навпаки - виступають проти заборони цього виду діяльності, оскільки це знову ж приносить прибуток. В обох ситуаціях основну роль відіграють гроші. Однак моя думка є такою - інтернет-піратство не повинно заборонятися законом, тому що мистецтво не повинно мати грошових обмежень. На сьогоднішній день матеріальний стан багатьох людей не може дозволити купувати ліцензійні копії дисків, на яких записані програмні забезпечення, музика, фільми. Звідси випливає висновок, що компанії, які захищають свої авторські права, мають пропонувати свою продукцію в більш доступному ключі, інакше за них це будить робити інші.

Вікторія Гранецька (32)

письменниця, переможниця “Коронації слова”

- Звичайно дуже неприємно, коли крадуть авторський текст та навіть не згадують автора. Але думаю, що боротися з цим в інтернеті досить складно. На мою думку, потрібно з цим не боротися, а регулювати законодавчо форму оплати для інтернет-ресурсів, що використовують авторські тексти, музику чи фотографії. Якщо якусь невелику суму буде платити кожен користувач, то потім за кількістю скачувань, або переглядів того чи іншого автора буде визначатися сума винагороди від інтернет-ресурсу. Це будуть невеликі кошти, але тоді не буде сенсу не зазначати, хто саме автор тексту. Також, на мою думку, можна перемагати піратів якістю ресурсу, якщо у пропонованій автором якості цей твір буде приємно переглядати. Звичайно ніщо і ніхто не відніме у інтернет-користувачів поваги до автора. Якщо вона є, то люди самі будуть скаржитися на ресурси, що непорядно використовують авторські твори.

Лариса Фатіна (34)

 письменниця 

- Я можу розглядати цю проблему з двох позицій: як автор і як споживач.

Як автор, я категорично проти. Книги, статті, оповідання - це величезна праця і витрати часу. І як будь-яка робота повинні відповідно оплачуватися. Тому ніколи б не подивилася крізь пальці на нахабу, який скористався моєю ідеєю, або просто придумав, як можна заробити на моїх текстах.

З іншого боку, як споживач, не буду кривити душею і скажу, що безумовно приємно і зручно скористатися інтернет-ресурсами абсолютно безкоштовно.

Я із задоволенням би купила книгу (адже читати, чуючи шелест сторінок і відчуваючи запах паперу, куди приємніше) або ліцензійний диск з фільмом або музикою. Проблема одна - занадто дорого. Ніяке бажання не пересилить можливості.

Тому вихід бачу один: доступні ціни на якісну ліцензійну продукцію і жорсткі закони за порушення авторських прав. Ясна річ, любителі отримати все на «халяву» все одно залишаться, але їх стане значно менше.

Інтернет-пірати об’єднуються в партії та релігійні громади.  

1 січня 2006 року у Швеції з'явилася перша у світі Піратська партія, яка виступила за скасування авторського і патентного права і, тим самим, за легалізацію піратства. Зараз в в світі.офіційно зареєстровані Піратські партії в 23 країнах . В Україні Піратська партія існує, але вона офіційно не зареєстрована. 

Типова програма Піратської партії містить такі положення та вимоги:

1. Зниження термінів авторського права. Реальний термін дії авторського права на даний момент складає приблизно чотири покоління, що, на думку піратів, є вкрай великим терміном.

2. Законодавча заборона негласного збору інформації про приватне життя.

3. Недопущення цензури в інтернеті. Поки її ще немає, проте, за запевненням Піратської партії США, її поява в Америці - справа часу.

Релігійний рух

Місіонерська церква копімізму (від copy me - «копіюй мене") - спільнота, яка виступає за вільний файлообмін, в якому обмін знаннями вважається священним. Заснована в Швеції, відповідно до шведського законодавства офіційно визнана релігією. Незважаючи на те, що копімізм є релігією. Церква копімізму не вірить у богів і надприродні сили.

Катерина Гуфельд

Оригінал статті

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.