Ласкаво просимо у «Дім Химер»

Джерело: інтернет-портал Бабай

Все має свій початок початок і свій кінець. Піддаючись закону природи, роки два тому у царині сучукрліту почали говорити про горор, а точніше про екстремальні жанри загалом. Це знаменувало зміни, зміни у сенсі обов’язкового жанрового доповнення до основного асортименту, яким почали цікавитися видавці. І ось цей період закінчився. Добре. Чому? Бо розмови про актуальність/неактуальність втратили сенс, позаяк з’явилися гравці, які наважилися зробити крок назустріч власним зацікавленням і амбіціям. У результаті ми маємо видавництво, робота якого вже з самого початку спрямована на співпрацю з любителями темної літератури. І для нашого літпроцесу це чималий крок уперед.

З тобою, Вікторіє, ми знайомі давненько. Ти одна з перших, хто у рецензійних кулуарах отримав статус українського Кінга. Це було пов’язано з дебютним романом, який охарактеризували як чи не перше українське містичне фентезі. Отже, за сім років ти виросла від автора-початківця до видавця. Нормальний такий ривок. То як враження? І з чого почалася думка про створення видавництва?

Протягом цих семи років я встигла попрацювати з найбільшими українськими видавництвами і надзвичайно вдячна їм за цей досвід. Відтак думка про створення власного, хай невеличкого видавництва навідувала вже давно, проте тільки після зустрічі із Владом я наважилася ризикнути й почати щось робити в цьому напрямку. Звільнилася нарешті з основної роботи. Дописала власний рукопис. А далі ми просто сіли й почали складати бізнес-план. Не хотілося бути ще одними «універсалами», тож подумали, що непогано було б стати таким собі суто «нішевим» видавцем. Для роботи обрали «темні» жанри, позаяк це саме те, що ми самі любимо читати і писати, і те, чого, на нашу думку, замало в сучасній українській літературі. Відтак на Геловін 2018 року заснувалося незалежне книжкове видавництво «Дім Химер». І, судячи з реакції соцмереж, читацька спільнота давно такого потребувала.

У одному з інтерв’ю ви говорили про розмах «Дому Химер», але при цьому зазначили, що передусім просуватимете видавництво як вінницьке. У той же час локальність типу «львівське видавництво», «київське» втратило актуальність. Навпаки, є потреба бути всеукраїнським і мати представництва як мінімум у двох мегаполісах. То навіщо такі акценти?

Певно що так, але коли ми тут удома розповідаємо про «Дім Химер», усі зазвичай кажуть: «Ура, у Вінниці буде класне і цікаве видавництво!». Авжеж, Вінниця потребує своїх «героїв», і сфера книговидання – не виняток. Наразі «видавничими» містами і справді є Київ, Львів та Харків, де локалізовані найпотужніші видавництва країни, відповідно там більше книгарень, культурно-мистецьких заходів та читачів. Вінниця ж досі мала лише «Тезу» – єдине видавництво, що працює на всеукраїнському рівні й незмінно відвідує усі великі книжкові ярмарки та фестивалі. Ми хочемо стати другим таким видавництвом – бути скрізь, водночас залишаючись у Вінниці. Понад те – мріємо згодом мати свого автора в кожному регіоні України, відкривати філії в інших містах, виходити на міжнародний ринок… Однак на все свій час – а зараз ми навіть без офісу обходимося, робимо наші книжки вдома. Та й у команді нас тільки двоє – я працюю з текстами, а Влад займається художнім оформленням видань і дизайном промо-матеріалів. Проте Вінниця нас щодня підтримує та надихає. Вінниця – наше місце сили.

У заяві про заснування «ДХ» ви з Владом одразу окреслили напрямок, у якому хочете працювати. Певна річ, не можу не спитати: яка політика видавництва щодо роботи з іншими жанрами, масовими? І, до речі, думали про перекладну літературу, чи проект розрахований суто на популяризацію українського письменника?

Так, маємо чітко визначений видавничий формат, до якого належить насамперед химерна жанрова та авторська проза. Але вже зараз намагаємося розширювати межі «химерного», шукати твори, написані на перетині різних жанрів, зокрема визначили для наших потенційних авторів тринадцять напрямків, які нам цікаві для видання. Щодо перекладної літератури, ситуація дещо складніша. Український читач спробував на смак якісні переклади і хоче ще. Ми це розуміємо. Та що там – нам теж нещодавно читачі склали чудовий список закордонних авторів, переклади яких хочуть бачити у нашому видавництві. І ми занотували його собі на майбутнє. Але спочатку хочемо підняти на цей рівень сучасних українських авторів літератури «жахів», щоб колись уже закордонні читачі додавали їх у свої списки книжкових побажань. Ясна річ, на це підуть роки наполегливої праці. Та колись це таки станеться, і ми теж візьмемося навзаєм перекладати та видавати іноземних письменників в Україні.

У одному з перших інтерв’ю ви зауважили, що промоцією кожного автора займатиметеся окремо, тобто індивідуально, і що в розробці наразі вже шість книжок. Розумію, поки що обійдемося без імен і назв, але можна вказати жанри перших видань? Коли чекати і яким ви бачите майбутній піар?

Ми дуже відповідально поставились до вибору наших перших книг, адже саме вони визначать репутацію видавництва у подальшому. Тож наразі маємо вражаючий екзистенційний апокаліпсис про недалеке майбутнє нашої країни, розкішний психологічний трилер про те, що робить з людиною почуття провини, містичну драму, замішану на моторошних українських казках, кілька збірок оповідань, котрі, на думку наших рідерів, за сюжетами не поступаються культовому телесеріалу«Чорне дзеркало», та одне іміджево-подарункове видання, змістове наповнення якого поступово відкриватиметься впродовж рекламної кампанії. Перші наклади плануємо випустити навесні до «Книжкового Арсеналу». Ось тоді й розгорнемо промоцію книжок у повному обсязі, проте вже зараз можемо пообіцяти трохи літературних містифікацій – наші видання з'являтимуться у геть неочікуваних і «некнижкових» місцях.

Інформація про видавництво з’явилася доволі неочікувано, принаймні для більшості дотичних до літпроцесу. Тепер зрозуміло, чому передувало ваше творче затишшя. Але яким чином ви збирали рукописи? Шість творів, що готуються до видання, це серйозна цифра, тим паче, якщо говорити про темну літературу. То як ви вийшли на авторів?

Так склалося, що не лише ми з Владом пишемо химерну прозу, а й чимало наших знайомих письменників працюють у цьому напрямку. І ще один неймовірний збіг – кілька з них завершили свої нові рукописи саме тоді, як ми надумали заснувати видавництво. Це таки був знак. Ми запропонували – вони погодились. Не всі, звісно, але більшість. І ми дуже вдячні їм, що ризикнули з нами, адже серед наших перших авторів немає дебютантів – для когось це друга, третя чи й уже четверта книга, на котру з нетерпінням очікують їхні читачі. Тим не менш, ми готові й до співпраці з початківцями – нещодавно оголосили прийом рукописів, шукатимемо таланти серед романістів.

Наступне питання саме проситься на язик: яким – або ким – має бути письменник, щоб підписати з вами контракт?

Хотілося б сказати, що для цього автору треба лише написати хороший текст, проте сучасні українські реалії показують, що цього не досить. Текст – то лише початок, дуже велике значення має характер автора, його цілеспрямованість, працездатність та адекватність, адже успіх видання передбачає тісну співпрацю письменника й видавця на всіх етапах підготовки та просування книги. Якщо невідомий автор вже на етапі подання рукопису скандалить, сперечається, висуває власні умови, то побудувати з ним конструктивний діалог ледве чи вдасться. На щастя, переважна більшість українських авторів (зокрема ті, що працюють у «темних» жанрах) це гарні, привітні та щирі люди, з якими приємно мати справу.

До речі, раз уже йшлося про перекладну літературу, не гріх буде згадати і про альманахи і конкурсні збірки. Тим паче, що ви були дотичними до проведення не одного конкурсу горору. Отож чи були думки у цьому напрямку? Тобто чи можлива ваша співпраця з організаторами конкурсів горору, літоб’єднаннями тощо. Це пласт, де можна створити щось на кшталт монополії і керувати підданими (сміється).

О, ми з превеликим задоволенням долучимося до цієї справи, бо твоя правда – давно вже час створити таку собі корпорацію «жахів» у сучукрліт. Будемо шукати нові цікаві теми для літературних конкурсів та гуртових збірок оповідань, видавати ці книги в окремій серії, працювати далі з найбільш талановитими і перспективними авторами. Ми відкриті до співпраці та обміну ідеями з усіма – літературними конкурсами, літагентами, тематичними літоб’єднаннями, книжковими порталами – тож, як то кажуть: «Не перемикайтеся, буде цікаво».

Сторінка видавництва на Фейсбук: https://www.facebook.com/chimeraspublisher/

Олександр ЗАВАРА

Оригінал публікації

 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.