Література в шоколаді

Марія Семенченко, Віра Підгайна (ФОТО), «Главред», 03.06.11 // 18:37
Цьогорічне гран-прі Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» отримав дебютний роман 30-річної вінничанки Вікторії Гранецької «Мантра-омана». А у списку переможців і дипломантів – і «старожили» конкурсу, які регулярно надсилають рукописи і беруть нагороди, і відомі письменники.

«Я хотіла показати, що людина повинна боротися за своє щастя. В романі йдеться про молоду жінку, яка все має у житті, але все-таки їй чогось не вистачає. Вона раптово помирає, стає привидом і лишається між двох світів – світом живих і світом мертвих. Таким чином їй вдається переосмислити все своє життя і, можливо, дістати другий шанс», – розповідає про свій роман переможниця конкурсу Вікторія Гранецька.

 

 

Голова правління ЗАТ «Крафт Фудз Україна», ініціатор «Коронації слова» Юрій Логуш

 

 

Роман Вікторії Гранецької «Мантра-омана» отримав гран-прі конкурсу

Дівчина здивована і трохи розгублена. Рукопис, який вона подала на «Коронацію» – її перший завершений твір такого обсягу. «Мантру-оману» на 265 вордівських сторінок Вікторія писала протягом трьох місяців спеціально під конкурс, а ідею виношувала два роки.

«Я, як і всі номінанти, сподівалася на перемогу, але думала, що буду серед дипломантів. Уявити не могла, що я переможу!» – ділиться емоціями Гранецька.

Вона має до літературної сфери досить опосередковане відношення – у дитинстві писала вірші, потім перейшла, за її словами, на а-ля американські та латиноамериканські мелодрами. Ніколи ніде не друкувалася. Працює особистим помічником керівника в одній вінницькій фірмі. Після перемоги у конкурсі дівчина вирішила, що буде письменницею.

 

 

Ведучі церемонії

«Я зараз до кінця не усвідомила свою перемогу, знаю лише, що далі я збираюся писати книжки, і вже працюю над наступною», – пояснює вона. На думку Вікторії, написання книжок не варто суміщати з роботою в офісі – це не дасть результатів. Свій роман «Мантра-омана» дівчина написала тоді, коли звільнилась з роботи, а на нову ще не влаштувалась.

«Головне не працювати з 9 ранку до 6 вечора на роботі, тоді все вийде. Мені треба зануритися повністю в цей світ і хоча б кілька тижнів пожити у ньому, подумати, як персонажі. Я звільнилась з роботи і три місяці доводила до пуття книжку, після цього влаштувалася на нову роботу», – розповідає Гранецька про особливості письменницької роботи.

 

 

Письменниця Лариса Денисенко свого часу також отримала гран-прі «Коронації слова» за дебютний роман

 

Стати письменником

Цілком можливо, що перемога Вікторії Гранецької у конкурсі відкрила українським читачам нового талановитого автора. Адже так само свою письменницьку кар’єру розпочала свого часу Лариса Денисенко. Цю історію нині вже відома письменниця розказувала не раз: «Я колись зачепилася оком за рекламу «Коронація слова» на «1+1». Ніколи до того не писала українською мовою. Пам’ятаю, що буркотіла собі під ніс: «От що є з сучасного, написано українською мовою для людини мого віку чи молодших, що б я прочитала, що б мене зачепило? А потім сама собі сказала: «Ти не бачиш такого – так створюй!».

Тоді вона написала свою першу в житті україномовну книжку і подалась на конкурс. Як результат – гран-прі.

«Якби мене не відзначили, чи продовжувала б я писати? Не знаю... Коли я подавала рукопис на цей конкурс, я була людиною з зовсім іншої сфери. Я була правником, і насправді залишаюсь правником, котрий ніколи не мріяв бути письменником. Коли ти з бізнесового світу потрапляєш у мистецький, і тебе підтримують і говорять, що у тебе щось виходить, ти упевнюєшся у собі і думаєш, що, певне, варто йти далі», – розмірковує письменниця.

Після перемоги в «Коронації слова» Лариса Денисенко вибудовувала свою кар’єру вже самостійно, без участі у конкурсах.

«Минулого року я мала можливість подаватися на Гранд-коронацію, але я вже не мала якоїсь потреби писати під конкурс», – підсумовує вона.

 Лауреат «Коронації слова -2009» Максим Кідрук. Він отримав другу премію за роман «Мексиканські хроніки. Історія однієї мрії»

«Эх, раз, еще раз, еще много-много раз…»

На відміну від Лариси Денисенко, багато хто з її колег, вже відомих і певною мірою зреалізованих на ниві української літератури, регулярно надсилає рукописи на конкурс. І отримує нагороди – рукописам початківців важко змагатися з творами вже «виписаних» прозаїків і поетів. А для письменників це зайвий шанс упевнитись в своєму таланті та отримати непоганий гонорар.

 

 

Письменник Сергій Пантюк цього року оцінював рукописи у номінації «Пісенна лірика»

Свого часу нагороди в різних номінаціях активно збирав Андрій Коктюха. Рукопис на конкурс подавала і відома письменниця Марія Матіос. Цього року, наприклад, в номінації «Кіносценарії» спеціальну відзнаку отримав рукопис Ірен Роздобудько і Олеся Саніна «Садок Вишневий...». А у номінації п’єси для дітей першу премію – п’єса Олександра Гавроша «Цирк Івана Сили», чиї рукописи вже не вперше отримують нагороди на «Коронації».

«Я написав повість про Івана Силу. Вона досі успішна – вже вийшли друге видання і продовження. І я дав почитати її в нашому ляльковому театрі в Ужгороді. Мені сказали –зробіть п’єсу. І я зробив. А оскільки в Україні існує один такий гонорарний конкурс п’єс, я надіслав її сюди», – ділиться спогадами Олександр Гаврош. На його думку, написавши гарну річ, варто подати її на конкурс і отримати додаткові бонуси. З п’яти написаних Олександром Гаврошем п’єс три у різний час отримали нагороди «Коронації».

 

 

Композитор Олександр Злотник та співачка Злата Огневич

«Дуже важливим чинником є гонорар, тому що письменник має заробляти тією справою, якою він займається», – пояснює переможець.

Тепер Гаврош не може брати участі в номінації «П’єси», адже отримав цього року першу премію. Натомість має нагоду спробувати свої сили в інших номінаціях, що і збирається зробити.

Планує ще раз взяти участь у конкурсі і письменник Сергій Пантюк. Свого часу його рукопис премії не отримав, натомість став вибором видавців. Цього року письменник був членом журі, оцінював пісенну лірику і лірику для дітей.

«Брати ще раз участь у конкурсі збираюсь. А чому б і ні? Це нормально», – говорить він.

Автор тогорічного роману-переможця «Гранд коронації слова-2010» «Століття Якова» Володимир Лис, який неодноразово надсилав рукописи і здобував нагороди, цього року участі в конкурсі не брав. Він порадив надіслати рукопис своїй дружині Надії Гуменюк, яка стала дипломантом в номінації «Романи».

 

 

Письменник Юрій Мушкетик

«Що б не говорили про цей конкурс, насамперед він важливий тим, що оцінюються саме тексти. Все контролює юрист. Абсолютно неможливо дізнатися, хто є хто», – пояснюєВолодимир Лис, чому варто надсилати рукописи.

«Крім того, конкурс справді допоміг в розкрутці дуже багатьох імен – Василя Шкляра, Марії Матіос, Андрія Коктюхи та інших», – додає письменник.

Час змінити формат?

Безперечно, «Коронація слова» – важливий для української культури конкурс. Він пожвавив літературний процес, відкрив нові імена, сприяв виданню низки цікавих творів. Завдяки йому кіносценарії і п’єси знаходять своє втілення на телеекранах і театральних сценах, а романи молодих невідомих авторів з’являються на поличках книгарень. Подружжя Логушів є справжніми меценатами і роблять хорошу справу. І вишукувати якийсь негатив хотілося б найменше, адже ініціативи, спрямовані на розвиток української культури, варті всілякої підтримки і лояльності.

Проте церемонія нагородження змусила замислитися про форму, в якій подається ця хороша справа. Звичайно, для проведення масштабних подій потрібні спонсори – і тими, які пропонують свою допомогу, перебирати не доводиться. Проте безкоштовне пиво у пластикових стаканчиках на події, яку організатори називають «святом культури», є не зовсім доречним. Досить дивний вигляд мали жінки у вечірніх сукнях з пластиковими «келихами», наповненими хмільним напоєм.

А взагалі церемонія нагородження відбувалася в традиційній формі – пишно, багатолюдно, не без пафосу. Вже традиційно було розіслано близько тисячі запрошень. Нагородження затяглось на п’ять годин, гості втомились і зголодніли. Коли після нагороджень на сцену вийшов гурт «Тартак», всіх якраз запросили на фуршет. Гості посунули до їжі і майже не реагували на музикантів, які віталися зі сцени і, схоже, були трохи розчаровані.

Здається, такий святковий і пишний формат, в якому переможці просто губляться на фоні розваг для гостей, себе вичерпав і більш лаконічна і стримана церемонія була б доречнішою...

 

 

Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук Володимир Панченко

 

РОМАНИ

1 премія – «Мантра-омана», Вікторія Гранецька (Вінниця).

2 премія – «Три таємниці Великого озера», Наталія Тисовська (Київ).

3 премія – «Стовп самодержав’я, або 15 справ Івана Підіпригори (спогади службовця царської охранки), Юрій Камаєв, Владислав Івченко (Суми)

Для дітей до 6 років:

1 премія - «Терезка з Медової печери», Наталія Пасічник (Теребовля, Тернопільська обл.).

Для дітей до 7-12 років:

1 премія - «Зелен день або Чарівні русалчині коралі», Оксана Радушинська (Староконстянтинів, Хмельницької обл.).

Для дітей до 13-18 років:

1 премія - «Перемагаючи долю», Олександр Зубченко (Вишгород, Київської обл.).

КІНОСЦЕНАРІЇ

Спеціальна відзнака - «Садок вишневий…», Ірен Роздобудько, Олесь Санін (Київ).

1 премія – «Борода», Дмитро Сухолиткий-Собчук (Київ).

2 премія - «Перше вересня», Алла Тютюнник (Херсон).

3 премія – «Вулкан», Роман Бондарчук, Дар’я Аверченко, Алла Тютюнник (Київ та Херсон).

Для дітей:

1 премія - «Острів здичавілих свиней», Євген Чвіров (Енергодар, Запорізька обл.).

П’ЄСИ

Велика сцена:

1 премія - «Віктор, або Чорнобильська дитина», Сергій Васильєв (Київ).

Експериментальна та камерна сцена:

1 премія - «Людина у підвішеному стані», Павло Ар’є (Кельн, Німеччина).

Для дітей:

1 премія - «Цирк Івана Сили», Олександр Гаврош (Ужгород).

ПІСЕННА ЛІРИКА

Спеціальна відзнака – «Вітри», Марія Влад (Київ).

1 премія - «Скляний звіринець», Ірина Цілик (Київ).

2 премія - «Навіщо я?», Юлія Мусаковська (Львів).

3 премія - «Подаруй мені сон», Катерина Танчак (Івано-Франківськ).

Для дітей до 6 років:

1 премія - «Я у мами помічниця», Микола Грабовський (Київ).

Для дітей 7-12 років:

1 премія - «Равлик», Каріна Лінова (Київ).

 

Оригінал статті 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.