Рубрика «Рекомендую» у вінницькій газеті «20 хвилин»

Ведучий рубрики: Сергій ТКАЧ

Поради дає вінницька письменниця, переможниця цьогорічного конкурсу «Коронація слова», автор роману «Мантра-омана».

Прочитати:

Нещодавно перегорнула останню сторінку книги американського письменника Пола Вільяма Янга під назвою «Хижа» (The Shack). Роман надзвичайно вразив і змінив моє уявлення про стан речей. В центрі оповіді – драматична історія викрадення й убивства маленької дівчинки під час родинного відпочинку у горах. Минають роки, однак батько дитини не може прийти до тями після трагедії, аж доки не отримує дивного листа із запрошенням провести вікенд у тій самій гірській хижі, де вбили його доньку. Переступивши поріг місця злочину, він знову занурюється у свій найстрашніший кошмар і… зустрічає того, хто змінює його і допомагає подолати цей кошмар – самого Господа Бога. Минають два дні, заради яких, власне, й варто прочитати цей роман. Бо до звичного життя чоловік повертається зовсім іншою людиною. Звісно, таку книгу не можна радити всім без винятку. Але вона неодмінно стане підтримкою й шляхом до душевного зцілення для тих, хто в мить зневіри постає перед вічним запитанням: де Бог у той час, коли на землі кояться страшні злочини, що забирають життя невинних людей?

 Послухати:

Свого часу я винесла в епіграф своєї книжки «Мантра-омана» рефрен із пісні гурту «С.К.А.Й.» під назвою «Знак оклику». Я зробила це тому, що хотіла, аби в моєму романі звучала музика. Крім ліричного року від «С.К.А.Й.» уважний читач там «почує» войовниче-химерну Zombie ірландського гурту The Cranberries, містичні мотиви Анджело Бадаламенті, що відомий створенням саундтреків до проекту Девіда Лінча «Твін Пікс», а також фуги Баха, симфонії Моцарта, етюди Рахманінова. Це мої найінтимніші музичні уподобання, хоча, як меломан, я відкрита для різних течій та напрямків. З останніх надбань – посмертний альбом-компіляція невиданих треків Емі Уайнхаус «Lioness: Hidden Treasures», скомпонований на основі записів, знайдених в архівах. Без сумніву, цей диск – найкращий подарунок для шанувальників неперевершеного вокалу співачки.

Подивитись:

Фільми зазвичай обираю, орієнтуючись на ім’я режисера та акторський склад. З того, що переглянула минулого місяця, найбільше запам’яталася драма Девіда МакКензі «Останнє кохання на Землі». Головну роль виконала моя улюблена акторка Єва Ґрін, яка свого часу відзначилась у «Мрійниках» Бернардо Бертолуччі. Фільм-катастрофа «Останнє кохання на Землі» оповідає про нашестя дивної епідемії, коли люди з невідомих причин раптом починають втрачати відчуття – спочатку зникає здатність розрізняти запахи, згодом щезає смак, слух та чутливість інших аналізаторів. І на тлі загальної паніки й очікування кінця світу розвиваються стосунки лікаря-епідеміолога Сьюзен та шеф-кухаря Майкла. Вони наче створені одне для одного, але чого варте їхнє кохання, якщо буде втрачено усі відчуття? Фільм тримається на емоціях, що якісно відрізняє його від голлівудських блокбастерів-катастроф, котрі побудовані на карколомному сюжеті та масштабних спецефектах. А це, на мою думку, дозволяє поставити «Останнє кохання на Землі» в один ряд з такими картинами як «Сліпота» Фернандо Мейреллеша та «Меланхолія» Ларса фон Трієра.

 Оригінал статті

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.
 
oleg

Коментар
Посмотрел фильм "Последняя любовь на земле" но не согласен что его можно поставить в один ряд с "меланхолией" и "слепотой"!!
Он намного лучше))))
И Ева Грин как всегда бесподобна))))))))