Джерело: «Мистецтво танцю»

Фото: Микола Волошин, Владислав Пінчук

15 грудня у ресторані «Панорама», що увібрав найкоштовніше з 20-30-х років, відбувалася неймовірна оказія-вечір «Танго одкровень: Аніма тексту». Організований Лесею Мудрак, Інтернет-виданням «ГУЧНІ ІМЕНА», за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Мистецька скарбниця». Це перший вечір із циклу танцювальних вечорів у рамках проекту «Мистецтво танго». Пряму Інтернет-трансляцію проводила компанія «Адамант» на сайтах adamant.ua та bignames.org.ua.

Кожен із учасників дійства мали можливість торкнутися тонкої межі між танго, музикою, літературою і майстерним художнім писанням полотна. Відчути себе частиною фантастичного театрального перформенсу. Атмосфера того недільного вечора панувала неймовірна: феєрична, містична і мистецька. Гості дотримувалися дрес-коду: червоне і чорне елегантне вбрання. Вечір розпочався із пісні «Як тебе не любити», дарованій світові великим композитором Богданом Веселовським.

Ведучі заходу і водночас організатори: Леся Мудрак та Ірина Новоставська.
Кожен автор гармоніював з музикою, маестро танцю і художниками.

Протягом заходу створювали художні полотна до кожного номеру художники арт-студії «Творча кухня» - Олег Луньов і Ольга Коваль.

Роберт Окопов керує «Творчою кухнею»

Перший номер - божестенна поетка Келя Ликеренко, відверті вірші якої вражають щирістю, усміхають іронією і збуджують чуттєвістю, та чуттєва пара Олександра Боброва з Юрієм Дарицьким («Amigos del Tango» - найбільша у Києві танго-школа).

Келя Ликеренко: «Танго - це трансляція тілом того, що відчуває душа, вертикальне вираження горизонтальних бажань, експресія, яку відчувають чоловік і жінка, коли вони разом!»

Долі Олександри Бобрової та Юрія Дарицького («Amigos del Tango») поєднує пристрасть до танго. Мова танго розповідає про них більше, ніж слова.

Художник Ольга Коваль

Другий номер - містична та коронована письменниця Вікторія Гранецька декламує уривок з роману «ТІЛО™» та пара - Дмитро Ланшин - невтомний тангеро нового покоління, володіє особливим стилем і майстерною імпровізацією. Інес Ніколуліас - професійна танцівниця аргентинського танго.

«Що менше ви танцювали раніше, то краще ви будете танцювати аргентинське танго», - це висловлювання дуже справедливе, адже танго - природний танець, ми імпровізуємо, насолоджуючись ніжною, часом імпульсивною і пристрасною музикою танго. Інес Ніколуліас і Дмитро Ланшин вірять, що мистецтво імпровізації, пошук емоційної виразності в танго переслідує єдину мету - зближення і взаємодію чоловіка і жінки.

Третій номер - чоловічий голос на «Танґо одкровень: аніма тексту» - письменник Богдан Коломійчук, який дивував відвертою чоловічою прозою (уривки з оповідань і роману про Середньовічний Львів «Людвисар: Ігри вельмож»).

Пара: Наталя Орлова – перекладає та співає танго, Олексій Гаврись – танго-діджей. Разом вони організують щотижневі танго-вечірки та ведуть уроки у власній школі Aliento del Tango.

Наталія Орлова та Олексій Гаврись: «Солодке життя, романтичні стосунки – усі ці фантазії справджує танго, а на додачу дарує товариство, з яким цікаво розмовляти й затишно мовчати. Цілий клан, розкиданий по світу, в якому скрізь почуваєшся як удома. Палаци і пляжі, альтани й фонтани, каплиці та кабаре – де тільки не тангували наші ноги! Взагалі, це танець-подорож. Постійний пошук самовдосконалення і шлях пригод. Танго дає можливість прожити тисячі історій з сотнями коханців, чи торкнутися душі душею без обгорток особистого, – просто розчинитися у спільному русі. Навіть у знайомій парі ніколи не знаєш, чого чекати: все залежить від музики та сполучення настроїв».

Четвертий номер - Міс Катарсис Леся Мудрак - вільна і виклична, терпка і гаряча, епатажна і відверта. Завжди викликає емоційний шквал у читача-глядача.

Пара 1 - дует «SO Tango». Учасники дуету Сергій Шуліко і його партнерка Оксана Самойловська.

Пара № 2 - Інес Ніколуліас і Дмитро Ланшин.

Сергій Шуліко і Оксана Самойловська обрали для себе напрямок аргентинського танго,так як по праву вважають цей танець одним з найкрасивіших і найромантичніших. А також дуже актуальним, оскільки саме в аргентинському танго найбільш яскраво визначені ролі чоловіка і жінки, яких так не вистачає сучасній дійсності з шаленим темпом життя.

Леся Мудрак: «Текст живе і дихає танго. Рухається його спіраллю, вібрує у розкоші звуків, у варіаціях інтелекту, у переплетенні вічності, тіл і душ».

На вечорі можна було отримати насолоду не лише за спогляданням концертних номерів, але й на танцювальному майданчику затанцювати справжнє пристрасне і водночас чуттєве аргентиське танго.

А також відома майстриня Таміла Кубракова малювала на тілі технікою мехенді.

Номер п’ятий: Келя Ликеренко. Олександра Боброва та Юрій Дарицький («Amigos del Tango», Київ)

Художник Олег Луньов

Номер шостий: Вікторія Гранецька «Мантра-омана». Вікторія Гранецька: «Для мене танго – це тріумф свободи. Поєднання пристрасті почуттів із магією рухів, фаталізмом поглядів, ніжністю доторків. Танго надихає до мрій, до творчості, адже кожен танець – то окрема, неповторно розказана історія, яка щоразу звучить по-іншому».

Сергій Шуліко і Оксана Самойловська (дует «SO Tango», Київ).

Номер сьомий: Богдан Коломійчук.

Наталія Орлова та Олексій Гаврись («Aliento del Tango», Київ)

Номер восьмий: Леся Мудрак. Інес Ніколуліас та Дмитро Ланшин (Київ).

Леся Мудрак. Сергій Шуліко і Оксана Самойловська (дует «SO Tango», Київ)

Номер дев'ятий: Спільний танець тангерос

Мілонга (соціальні танці аргентиського танго) тривала аж до опівночі.

Роботи художників, виконані під час вечора

Майстри слова: Леся Мудрак (Київ), Вікторія Гранецька (Вінниця), Келя Ликеренко (Київ), Богдан Коломійчук (Львів).

Маестро танцю: Олександра Боброва та Юрій Дарицький («Amigos del Tango», Київ), Наталія Орлова та Олексій Гаврись («Aliento del Tango», Київ), Інес Ніколуліас та Дмитро Ланшин (Київ), Сергій Шуліко і Оксана Самойловська (дует «SO Tango», Київ), «Люди вулиць» зі Львова.

Художники з арт-центру «Творча кухня»:
Ольга Ковальова, Олег Луньов.

Музичний супровід: Михайло (Мік) Авраменко.
ПАРТНЕРИ
Інтернет-трансляція: компанія «Адамант»
Стиль елегантної пані: Олена Даць
Поліграфія: amt.kiev.ua
Дизайн: Art ok

Особливу подяку висловлюємо ресторану «Панорама», який допоміг втілити мистецьку ідею в життя.

Оригінал статті

Написати коментар

Iм'я:
E-mail:
Коментар:

Введіть цей код:

 

kmklm

---

Новеллка №3 Лучшая Тангера в городе
Всі, без виключення всі мої вчителі казали мені, невтомно повторювали: танго не твій танець,... Всі казали мені: ти ніколи не будеш танцювати: взагалі ніколи і нічого....
Я не знаю у кого іще така карма і кому іще в житті таке казали. Проте така моя карма: а карма є карма. - Йди з танго - казали партнери, затерплі ноги просто відпадали під багатогодинного безцільного сидіння на танго вечірках , і сторонні завжди питали, а чому на мілонгах всіх запрошують, а тебе ні. Було гірко і больно. Завжди. Та так було Ще до танго. Та попередня біль - була набагато більшою і тому коли, казали, сміялися, гнали. Згадувалася саме вона та попередня більша біль. У мене ніколи не було друзів, я ніколи не вчилася в школі і Бог влаштував все таким чином, що пройшовши через низку смертельних жахіть я не підтримувала майже ніяких стосунків з зовнішнім світом до певного віку. Просто в моєму житті так склалося. Я могла дозволити собі народитися пізніше. Я могла собі це дозволити і користувалася цією можливістю. Тож, моє життя і моє народження розпочалося у 30 років саме з того, що я прийшла на урок танго ...
Я увидела своего учителя за год до того как пришла на урок. О боже! Я посмотрела в его глаза и увидела там своих будущих детей. Мне показалась что я встретила своего старого доброго друга, с которым много времени была в разлуке. Вот он встретился мне, и теперь спустя столько лет, много времени между нами: между нами время. И мы уже не можем подойти друг к другу как-раньше. По настоящему, я не знала этого человека, мы никогда не встречались раньше. Я видела его впервые. Но, он так смотрел на меня, так искал взглядом, и в его глазах , и в его образе было столько нежности и романтики.
Его образ тогда, был образ мужчины с белыми лилиями в руках и я не могла от него оторваться, да и мне некуда было деваться. Лилии, да единственное чего ему тогда не хватало, для его трепетного образа, это шляпы и большого букета белых лилий.
Мне казалось что я знаю его очень давно. Я давно с ним знакома, потому мне захотелось подойти к нему и сказать: давайте сэкономим себе несколько лет жизни, давайте после этого мероприятия уедем вместе и сделаем ребенка. Давайте всегда будем вместе... Это сэкономит нам несколько лет нашей жизни. Но, я не сделала этого, не подошла к нему тогда. И я не познакомилась с ним во время первой нашей встречи. Но, он очаровал меня тогда. И я думала о нем все время. С того времени он был где-то в уголке моего сознания. В каком-то уголке моего сознания было место и для танго. Образ танго не целостный, а еще пока очень фрагментарный и не ясный сложенный из нот и обрывочных сведений. Он, всегда жил во мне. Прежде всего я стремилась к этой музыке такой высокой, чувственной, наполняющей и многогранной Танго было во мне, оно жило во мне, а я и не знала не подозревала ничего об этом долгие годы. Оно было в моем образе жизни и в во всех моих вещах в моих действиях и в окружении. И когда я открывала его для себя, постигала его: у меня почему-то постоянно было впечатление, что я просто вспоминаю что-то, что уже было раньше со мной. Потому, я знала точно что мне нужно, мне были ясны мои цели: просто как днем. И я ни за что бы не сбилась с дороги. Это помогало мне не опускать руки, и продвигаться вперед: даже когда говорили: ты никогда не будешь танцевать. Уходи. Я зарекалась 300 раз что брошу. Но, никогда не уходила, и никогда не останавливалась. Потому что знала, что для того чтобы танцевать танго не нужны ноги. Танго танцуют любовью: большой чистой, любящей и открытой душой. И именно это, главное что у меня было когда я начала танцевать. Именно это помогло мне стать лучшей тангерой в городе.