Вікторія Гранецька: «Працюю над історичним романом про Вінницю початку ХХ століття і до наших днів»

Джерело: портал Vin_people

Сьогодні рубриці #famous_vin_people познайомимось з чарівною вінницькою письменницею Вікторією Гранецькою!

Чому вирішили стати письменницею?

– Насправді це неможливо вирішити, людина просто починає писати і тексти ведуть її за собою. Якщо письменництво є внутрішньою потребою, покликанням, то знайдуться і час, і натхнення, і терпіння для цієї роботи. Я пишу ще зі школи, тоді для мене це був своєрідний спосіб відволіктися, сховатися від реальності у власний світ, де можна побути на самоті. Писати, коли ніхто не знає, що ти щось пишеш, – у цьому є особлива магія, тож я з ностальгією згадую ті часи, коли робила це тільки для себе й не переймалася, чи будуть мої тексти колись опубліковані та що про них скажуть інші. Наразі мої книги видають і читають, а я дивуюся з себе колишньої – як можна було не мріяти стати письменницею?

У якому стилі ваші твори?

Належу до тих авторів, які полюбляють експерименти у творчості – суміш прози та поезії, реальних подій, що переходять у химерні містифікації, фантастичні припущення, на основі котрих можна будувати альтернативні історії, готичну романтику та, звісно, містику. Без містики не обходиться жоден мій твір – хай то футуристична антиутопія, родинний роман чи інтимна лірика. Мені цікаво працювати на перетині різних жанрів, аби читач щоразу знаходив у моїх книгах щось нове і важливе для себе.

Які ваші книжки були видані і коли? Декілька слів про них.

– Своїм дебютом я завдячую літературному конкурсу «Коронація слова», в якому перемогла 2011 року із рукописом роману «Мантра-омана». Це історія про молоду людину, котра прокидається одного ранку і розуміє, що її більше немає серед живих, відтак блукає потойбіччям у пошуках відповідей на сакральні питання, які залишилися їй по смерті. У 2013 році вийшла наступна моя книга «ТІЛО™» – фантастична антиутопія про світ майбутнього, де стало можливим переселення душ на комерційній основі. За два роки – третій роман «Щасливий», створений на основі дивовижної реальної історії, що трапилася у Вінниці. І нарешті «Дім, у котрому заблукав час» – експериментальний проект у співавторстві з молодими авторками Анастасією Нікуліною та Мариною Однорог.     

Що вас надихає?

– Надихають люди, світ довкола, фільми, книги та сни. Надихає моя країна. Ми живемо в унікальний історичний час великих змін, ми свідки та учасники Революції Гідності й нової неоголошеної війни, а це дуже важливо для письменника на тлі сьогоднішньої кризи літературних ідей – відтак нам, сучасним українським авторам, немає жодної потреби «позичати» сюжети у класиків чи закордонних колег – маємо удосталь власних. Головне – відчути їх і розповісти так, щоб іншим хотілося прочитати. 

Які творчі плани?

– Наприкінці року вийде ще одна моя книга – збірка неримованих поезій «Спротив речей», котрою я сподіваюсь приємно здивувати своїх читачів, які звикли бачити мене виключно в прозі. Також готую авторську збірку оповідань і працюю над новими романами, серед яких – великий історичний твір про Вінницю початку ХХ століття і до наших днів.

Розмову провела Nuta Bright

Автор фото: Nuta Bright

Оригінал публікації

 

 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.