Вікторія Гранецька: Колись я постановила собі не чекати «щасливого завтра»

Джерело: портал Енциклопедія Щастя

Енциклопедія Щастя мала нагоду поспілкуватися з письменницею, лауреаткою «Коронації слова» Вікторією Гранецькою про жінку в українському світі.

Вікторіє, знаю, що у тебе доволі розмаїтий кар’єрний шлях. Ти живеш чи виживаєш?

Насправді я дуже щаслива людина, тому що той життєвий досвід, який свого часу отримала у різних містах та на різних роботах, дозволяє мені наразі займатися тим, про що мріяла з дитинства, – писати книги про людей та життя. Колись я постановила собі не чекати «щасливого завтра», а жити тут і тепер, сьогодні бути щасливою. Тепер не уявляю, як можна інакше. Коли ми витрачаємо себе на виживання, у нас не вистачає часу на справжнє життя.  

Як ти ставишся до традицій поведінки, ідеальності жінки?

Особисто я не ідеальна і ставати такою не збираюся. Комусь це подобається, а хтось, навпаки, не приймає будь-якої «інакшості». Якщо якомусь чоловікові хочеться бачити жінку ідеальною, нехай спочатку сам стане ідеальним. Жартую, звісно. Насправді це найкоротший шлях до ідеальної самотності. Щодо традицій поведінки – цікаве питання. Гадаю, у своїй новій книжці «Щасливий» я дала на нього цілком вичерпну відповідь, коли підняла тему міжнаціональних шлюбів в Україні.     

І якщо казати про розпорядок дня, часу, чи вдається жити так, як ти хочеш? Або ж мусиш щоденно поступатися собі заради виживання?

Так, поступатися чимось одним на користь іншого завжди доводиться, та аж ніяк не заради виживання. Я не помру, якщо відмовлю собі у новій сумочці чи в черговій парі взуття. Є інші пріоритети. Щоразу перед сном я запитую себе: що доброго я сьогодні зробила для інших? Іноді в мене немає відповіді на це запитання. 

Як гадаєш, ким є жінка в сучасному українському суспільстві та світі?

Залежить від кожної жінки зокрема. Хтось отримує все, про що мріє, а хтось опускає руки і нарікає на обставини, країну, революцію, війну. Це й чоловіків стосується. Кажуть, життя – як скляні розсувні двері; треба до них наблизитись, аби вони відчинилися. Та іноді їх заклинює. Але можна розбити скло. Подумки я розділяю людей на два типи: ті, що здатні розбити це уявне скло, і ті, які ніколи на щось подібне не наважаться. Жінок вистачає серед обох категорій.    

Чи має сьогодні жінка право бути собою? Не домогосподаркою, кар’ єристкою, інфантильною, жіночною, а саме собою. Тобто поводитись так, як характерно саме їй? Чи суспільство не перейшло межу і людина не дозволила перейти межу, коли природа індивідуальності вже не має значення?

Конституційні права у жінок, на щастя, не відбирають. Особисто мені подобається, що я народилась жінкою. Це жодного разу не ставало мені на заваді у досягненні бажаного, приміром, у літературній сфері, як і не надавало переваг у конкуренції з авторами-чоловіками. Доки жінка сама не дозволить, ніхто не зможе їй чогось заборонити. Інша справа, що навіть у наш час безліч жінок не визнають за собою права вирішувати… Як чоловік скаже, так і буде, – звісно, у цьому присутній певний шарм, але чи не є це своєрідною втечею од відповідальності за власне життя?  

У стилі життя, одягу, стосунках, роботі, як часто жінка приймає сама рішення, чи це не є колективною думкою, почутою на вулиці, в розмовах, в фейсбуці?

Можливо. Але тут виникає зустрічне питання: якщо моя думка збігається з думкою інших – отже, вона не моя? Адже індустрія реклами саме на цьому й лаштується: переконати жінку-покупця, що негайно придбати ту чи іншу річ є її власним підсвідомим бажанням, котре саме час реалізувати. На щастя, ми всі знаємо, як із цим боротись, правда ж? Найважче в особистому (принаймні для мене). Коли жінка закохується, вона стає абсолютно беззахисною – перед чоловіком, якого кохає, і перед світом. Набагато простіше мати вільне серце. Тоді й речі якось легше обирати.

Часом сон і домашній затишок - це чи не єдине, що залишилося своє? Все решта надиктовується?

Ну, не знаю – здається, саме у цей час я собі не належу, бо маю кота, який прагне заповнити собою чи не весь мій особистий простір. Наразі мені зрозуміло одне: якщо хтось постановив собі нас «дістати», він зробить це, хай там що. Ми ж не проти?    

Ми обожнюємо тварин. Вони неймовірно милі, щирі, природні. Вони не замислюються, що вчиняють неправильно. Вони нас дивують щомиті. Чому ж часто видно, що жінки або заковані в собі страхами, обдумують кожен свій крок і вчинок, а інші - просто вибудовують виклики суспільству, воюють? Обидві тактики від втрати себе. Чи не так? То, можливо, варто дати собі можливість бути собою?

Як на мене, проблема в іншому. Люди занадто переймаються собою, власним світосприйняттям та особистим комфортом, у той час, скажімо, як на вулицях гинуть безпритульні тварини, нами ж, людьми, залишені напризволяще. Тільки одиницям не байдуже... Якби тварини вміли говорити, ми б збожеволіли від криків про допомогу.

Як гадаєш, яку роль сьогодні відіграє жінка письменниця? Що вона може передати з текстом?

Та все, що завгодно. Справді. Жінки можуть нарівні з чоловіками писати книги про війну (з останнього – Галина Вдовиченко «Маріупольський процес»), можуть отримувати Нобелівську премію з літератури (Еліс Манро та її чудові оповідання). Звісно, були часи, коли жінкам доводилось публікуватися під чоловічими іменами, аби їх сприйняли в літературі (Жорж Санд, Марко Вовчок), натомість зараз, кажуть, деякі відомі автори-чоловіки часом випускають книги під жіночими псевдонімами. Зрештою, я не певна, що художні твори слід розглядати в контексті гендерного аспекту, визначальним чинником є талант. Тоді автора почують.

Що варто зробити жінці, щоб стати щасливою, гармонійною, собою?

Власне, можу казати тільки за себе – просто йти вперед і нікого не звинувачувати у своїх невдачах (бо невдачі то таке, що трапляється у кожного). Робити те, у що віриш. Позбуватися зайвого. Щомиті бути відкритою до нового. Насправді роздуми займають набагато більше часу, ніж конкретні дії. Почніть нарешті діяти, і ви позбудетесь екзистенційних питань буття.

Розмовляла: Ірина Новоставська

Фото: з архіву Вікторії Гранецької

Джерело: Енциклопедія Щастя

 

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.