Дебютна збірка віршів воїна Влада Сорда вийшла друком!

Прес-реліз)

Влад «Змій» Сорд — український «вікінг», активний учасник Революції Гідності, який добровольцем вирушив на Схід захищати нашу країну з перших днів війни. Він носить довге волосся і має «зіпсовану» репутацію, приховує свій справжній вік, але не приховує переконань — Україна понад усе. І він напрочуд обдарований поет, що вільно пише українською, англійською та російською — мовою війни. Відтак його поезія — це голос війни від першої особи, почасти це сама війна, заримована у короткі строфи-постріли. Тут немає штучного конструювання метафор заради метафор, тож годі сподіватися, що ці вірші «впишуться» у теперішні поетичні тренди, — пристрасні, живі і страшні, вони є самовидцями цієї неоголошеної й незавершеної війни, котра мусить бути прожитою, проговореною і почутою, щоб «ніколи знову».

Поза сумнівом, він стане гучним ім’ям в українській літературі, бо вже зараз у нас активно формується ґенерація текстів, створених воїнами — сучасними Гемінґвеями й Ремарками — у бліндажах та в окопах, під обстрілами чи в шпиталях. Це Борис Гуменюк і його потужні «Вірші з війни», Валерія Бурлакова та її пронизливо-реквіємне «Життя Р.S.», Артем Чех, який (я переконана) напише великий роман про війну, Андрій Миронюк, який уже нічого не напише, бо загинув у січні 2015-го в Донецькому аеропорту, зоставивши по собі книгу «Kavkaz.UA» і оповідання «Снайпер» у збірці «Я like Україну»… та багато інших воїнів, які неодмінно виживуть і напишуть. Саме в їхніх текстах проступить і оприявниться та «невідома» й незручна війна, про котру не розкажуть ЗМІ, котрої воліють не помічати політики і котра завжди буде неприступною нам — звичайним «мирним» письменникам, незалежно від нашого літературного досвіду, статусу чи таланту. Ми всі потребуємо їхніх текстів, ми всі — їхні читачі.

Тож, мабуть, і не дивно, що на заклик допомогти у виданні дебютної поетичної збірки Влада Сорда відгукнулося так багато різних людей — серед них і чимало відомих авторів, не засліплених марнославством. Найперше — столичний видавець та поет Сергій Пантюк, який зголосився видавати книгу, щойно побачивши кілька віршів. А далі закрутилося — науковець та перекладач Михайло Якубович з Острозької академії, контрлітератор, поет та громадський діяч Володимир Вакуленко-К., львівський письменник Андрій Процайло, київська поетка, журналістка та громадська активістка Олена Максименко, бібліотекар та волонтер Іванна Щербина, вінницькі журналісти Тамара Тисячна і Марина Однорог, радіоведуча Людмила Балинська, викладач та літературознавець Віктор Крупка, молодий прозаїк Сергій Рибницький (Чарівні Блохи Св. Антонія), знані львівські письменниці Дара Корній, Наталя Гурницька, Анастасія Нікуліна, Леся Олендій (з Італії!), поетеса Любов Долик, редактор інтернет-журналу «Стос» Аліса Гаврильченко… та багато-багато інших прекрасних людей, що так чи інакше долучилися. А феєрично завершили наш проект письменниця Ольга Деркачова та поет Богдан Томенчук з Івано-Франківська — кошти, виручені з продажу власних книг під час презентації, пан Богдан переказав на видання збірки молодого поета.

Отже, маємо нове яскраве ім’я в літературі і дебютну книжку, яка заповідається стати неабиякою подією в нашому культурно-мистецькому просторі. Власне, вона вже є подією, якщо стільки людей на неї чекають!

Вікторія Гранецька

Написати коментар

Введіть цей код:
Якщо у вас виникли проблеми з читанням коду, натисніть на картинку з кодом для генерації нового коду.