Вінницька презентація Міли Іванцової, або Як столичні «Ключі від ліфта» стали ключами до сільських бібліотек
Фото: Олександр Вешелені
Минулого вівторка вінницька Книгарня «Є» приймала довгоочікувану гостю – до нас завітала відома київська письменниця Міла Іванцова із презентацією свого нового роману «Ключі від ліфта», що вийшов друком у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля».
На книжкових полицях роман з’явився ще взимку, тож багато хто з шанувальників прози письменниці вже встиг познайомитися з омріяною новинкою. Я теж не стала винятком, і саме мені випала честь модерувати презентацію.
До слова, новий роман суттєво відрізняється від попередніх: якщо, приміром, «Вітражі» нагадують витончений паризький парфум, то «Ключі…» асоціюються (особисто в мене) із терпкими східними пахощами, міцним шотландським віскі та містикою по-українськи.
Мілу Іванцову неабияк потішило таке порівняння:) У розмові вона поділилась секретами створення свого роману, зокрема, розповіла, як до неї прийшла ця ідея – на одній із станцій київського метро письменниця раптом чітко «побачила» свою дівчинку-провидицю, з якої, власне, й розпочинається історія. З цього народилось невеличке оповідання, про яке пані Міла на деякий час забула. А згодом, побачивши цей файл на своєму комп’ютері, відкрила його і… несподівано для себе розвинула у роман.
Говорили й про містику в літературі. Адже Міла Іванцова відома як письменниця, що в творчості та в житті надає перевагу реальним історіям, людям та ситуаціям. Однак цього разу вона здивувала всіх – пусковим механізмом «Ключів від ліфта» виявилось фантастичне припущення про зачаровані ключі, що протягом доби здатні відімкнути будь-які двері. Навіть більше – вони стають своєму господареві «ключами від долі».
До дискусії активно долучилися й присутні читачі: поряд із запитаннями авторці, вони розповідали й власні історії, враження, спостереження.
Пані Міла охоче відповідала кожному. Таким чином з’ясувався ще один майже містичний збіг: для однієї із презентацій письменниця змайструвала композицію із справжніх ключів на стрічках, аби подарувати її своєму видавництву. В цей же час її дочка таємно теж зробила схожу річ на дарунок мамі. А у виставковому центрі нашого міста, як розповіла одна з гостей презентації, саме в ці дні демонструється креативна композиція, що так само виготовлена… із ключів:)
Не минули увагою й теорію «чистої радості», про пошук якої йдеться в романі Міли Іванцової, а також документально-інформаційні вставки, що надають твору цікавий й корисний зміст, та резонансний подвійний епілог.
За словами письменниці, кожен читач може обрати собі фінал роману на власний смак.
Така пропозиція надзвичайно припала до вподоби всім присутнім:)
Зрештою, на прохання читачів, Міла Іванцова читає уривок зі свого роману…
…та підписує вдячним слухачам примірники роману.
Однак письменниця привезла до Вінниці не лише свою нову книгу, а й «естафету» благодійного проекту «100 книжок для сільської бібліотеки», започаткованого нею у Києві, коли разом із небайдужими людьми почала збирати книги для читачів сільських бібліотек. Згодом доброчинна акція поширилася й іншими українськими містами – і нарешті дісталася Вінниці. Першою читальнею, для якої збиратимуться книжки у місцевій Книгарні «Є», стане бібліотека села Юрівка, що на Козятинщині, звідки, до речі, я родом. Далі – очікуємо на пропозиції від інших бібліотек-філій Вінницької області, які потребують поповнення фондів.
Було надзвичайно приємно, коли одна із гостей, дізнавшись про акцію з анонсу в Книгарні «Є», принесла просто на презентацію Міли Іванцової кілька чудових книг для дітей із казками Григорія Усача. За словами дарувальниці, вона отримала їх свого часу від самого автора – з правом дарувати іншим.
Міла Іванцова презентувала дві збірки своїх перших оповідань під назвою «Процент треугольного счастья», а я для початку зважилась розлучитися із «Янголятком» авторства Колін Маккалоу та «Іграми янгола» Карлоса Руїса Сафона. Таким чином, наша подарункова коробка отримала перші книжкові надходження. Будемо сподіватися, що вінничани виявляться такими ж чуйними і небайдужими людьми, як кияни, львів’яни та харків’яни, і сільські бібліотеки нашої області швидко наповняться новими, цікавими й актуальними книгами.
Вікторія Гранецька